Сироватка  Legionella, 2 мл, DENKA SEIKEN, Японія

Legionella є грамнегативною бактерією, яка є рухомою бо має джгутики і викликає легіонельоз.

Сироватки, що використовують  для серотипування Legionella  є рідкими продуктами з типоспецифічними аглютинінами.

При використанні цього продукту, група ідентифікується аглютинацією на склі.

Сироватки приготовляють гіперімунізацією кроликі до референс штамам АТСС.  Для імунізації використовують штами зрощені у B-CYE (Буферний вугільно-дріджевий екстракт) і інактивовані нагріванням до 100ºС. Після забору крові , сироватки розділяють,  інактивують нагріванням до 56ºС протягом 30 хвилин і видаляють неспецифічні аглютиніни абсорбцією і стерилізують фільтрацією.  Використовують 0,08% натрію азид, як консервант.

ОПИС ПРОДУКТУ

Legionella сироватки вироблені з крові кроликів і містять 0,08% натрію азид як консервант. Відповідні серотипи розфасовані у флакони по 2 мл з крапельничками і готові до застосування.

1)    L.pneumophilia Серогрупа 1

2)    L.pneumophilia Серогрупа 2

3)    L.pneumophilia Серогрупа 3

4)    L.pneumophilia Серогрупа 4

5)    L.pneumophilia Серогрупа 5

6)    L.pneumophilia Серогрупа 6

7)    L.bozemanii

8)    L.dumoffi

9)    L.gormanii

10)   L. micdadei

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Визначення серогруп Legionella.

ПРИНЦИП ДІЇ

При змішування з відповідними сироватками, що містять  антитіла  до штамів Legionella , які знаходяться у сироватці крові хворого, утворюється аглютинат. Реакція є макроскопічною і дозволяє визначити кожний серотип.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ

1.Матеріал необхідний для виконання аналізу, що є відсутнім у наборі.

Предметні скельця, олівець для малювання на склі,  піпетки та мікропіпетки, мікробіологічна петля, фізіологічний розчин, автоклав (121ºС),    водяна баня (100ºС), центрифуга.

2.Приготування реагентів

Сироватки є готовими до вживання.

3.Зразок

Мікробіологічна культура отримана з чистої культури і ідентифікована як Legionella за допомогою біохімічних тестів і має бути  серотипована. Якщо зразок складається з великої кількості штамів, серотипи мають бути правильно ідентифіковані.

1. Процедура

1) Розчиняють  певну кількість бактеріальної маси  (3-5 разів мікробіологічною петлею (головкою сірника)   в 3 мл фізіологічного розчину і прогрівають при 121ºС 15 хвилин  або при 100ºС 1 годину. Центрифугують  при 900 обертах 20 хвилин, видаляють поверхневий шар, розчиняють осад у 0,5 мл фізіологічного розчину і використовувати як суспензію антигену

2)Надати краплю кожної сироватки і фізіологічного розчину-як контроль(30µl) на чисте предметне скло його на окремі частинки за допомогою олівця для писання на склі

3)Надати суспензію антигену(5-10µl)  у сироватку і фізіологічний розчин на предметному склі.

4)Змішати реагенти шляхом обережного руху  скла назад і вперед протягом 1 хвилини і спостерігати утворення частинок аглютинату. Аглютинація дуже помітна якщо скло розглядати   крізь струмінь люмінісцентного світла. Первинним доказом підтвердження аглютинації є її відсутність між суспензією антигену і фізіологічним розчином. Якщо протягом 1 хвилини спостерігається виражена аглютинація реакцію вважають позитивною. Затягнута в часі або слабка аглютинація вважається негативною.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТУ

1.Аглютинація на склі, що триває більше 1 хвили після реакції поміж анти-геном і антитілом оцінюється як негативна.

2.Якщо спостерігається позитивна аглютинація, то визначений антиген, що має специфічні властивості.

3. Перехреста реакція поміж двома або більше сироватками, вимагає прогрівання бактеріальної суспензії проведення повторного тестування

4.Для серогруп 4 та 5 в рідких випадках може бути виділений комплексний серотип.

5. Коли аглютинація наявна в реакції антигенної суспензії і фізіологічного розчину, тест треба зробити знову  виділивши іншу  колонію.

ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУ

1.Тест на чутливість

1)  Коли одна крапля продукту реагує  на предметному склі з референс штамом відомого серотипу, гранулярна аглютинація є дуже помітною.

2. Специфічність тесту:

Тест проводиться простим методом визначення чутливості тесту, коли сироватка аглютинує тільки з відповідним  референс штамом, а при реакції з невідповідним референс штамом  макроскопічної аглютинації не спостерігається.